Адміністративна відповідальність юридичних осіб

Адміністративна відповідальність юридичних осіб є різновидом  юридичної  і регулюється кодексом України  про адміністративні правопорушення. Суб’єктами адміністративної відповідальності переважно є фізичні особи, а юридичних осіб стосуються лише окремі нормативні акти. Зокрема, це порушення при сплаті податків та веденні облікової документації. Так, у разі виявлення порушень при веденні обліку доходів, при несвоєчасному поданні документації та відсутності обов’язкових платежів до бюджету розмір санкції обчислюється у відсотках від недоданих платежів.

Визначення правової відповідальності

У цілому правова відповідальність юридичних осіб – це правовідносини, що виникають між державою та підприємством за умови, якщо його діяльність порушує чинне законодавство. В такому випадку юридична особа зазнає певних обмежень та отримує негативні наслідки, наприклад, штрафні санкції.  У деяких випадках юридичні особи несуть відповідальність нарівні зі звичайними громадянами – фізичними особами. Вважається, що дієздатність юридичної особи зумовлюється дієздатністю фізичних осіб, що працюють у відповідних органах підприємства.

Адміністративна відповідальність юридичних осіб найчастіше розглядається саме в сфері податкового законодавства, яке передбачає застосування санкцій не лише до посадових осіб, а й до підприємств. Серед санкцій – штрафні заходи, а в окремих випадках навіть припинення діяльності. Окремо слід згадати валютні операції, що також можуть стати причиною правопорушення, якщо проводяться не в повній відповідності до чинного  законодавства або з порушенням ведення звітних документів.

Санкції

Під фінансовою санкцією розуміють штраф, накладений уповноваженим державою органом на суб’єкт правовідносин (в цьому випадку – юридичну особу). Відповідальність юридичної особи регулюється законодавством, а самі санкції повинні забезпечити фінансові інтереси держави, дотримання фінансової дисципліни та профілактику здійснення аналогічних порушень у майбутньому. При застосуванні санкцій виникають публічно-правові відносини, а їх накладення відбувається не в судовому, а в адміністративному порядку. Стягнені суми направляються до держбюджету.

Юридична особа буде визнана винною у порушенні, якщо встановлено, що  будь-яка посадова особа підприємства вчинила протиправний вчинок у її інтересах. Вина та адмін. відповідальність юридичних осіб може визначатися як протиправною дією, так і бездіяльністю. Порушення законодавства виявляються під час планових або позапланових перевірок з боку відповідних органів, уповноважених державою.

Результатом розгляду правопорушення може стати:

  • адміністративне стягнення;
  • певні заходи впливу (сувора догана, зобов’язання публічного вибачення та ін.);
  • закриття справи.

Кримінальна відповідальність

Крім адміністративної, повинна бути розглянута і кримінальна відповідальність юридичних осіб. Особливість вітчизняного законодавства полягає у тому, що за кримінальним правом суб’єктом злочину може бути лише фізична особа. В основі цього принципу лежить відповідальність кожної людини за спричинену нею шкоду суспільству. Такий погляд є традиційним для вітчизняного права. Вважається, що скоїти злочин може лише особа, яка має свободу волі та розум. Юридичні особи можуть вступати у певні правовідносини, але лише через спеціально уповноважені органи, створення яких регулюється законодавством та статутом підприємства. Відповідно, і кримінальна відповідальність юридичної особи виражається у відповідальності конкретної людини, яка скоїла злочин або допустила бездіяльність.

Варіанти рішення

Таку позицію розділяють не всі країни – деякі законодавства мають певні розділи, що регулюють кримінальну відповідальність і для юридичних осіб. Такий підхід має як переваги, так і недоліки, наприклад, виникає подвійна відповідальність за одну й ту саму дію, адже представником юридичної особи завжди є певні люди, які утворюють  відповідний орган. Крім того, відсутня можливість встановити психічне відношення до наслідків у юридичних осіб.

Кримінальна відповідальність юридичних осіб була запропонована під час  розробки Кримінального кодексу України. Серед запропонованих санкцій були:

  • заборона певної діяльності;
  • конфіскація знарядь скоєння злочину;
  • ліквідація юридичної особи з конфіскацією майна, визнання її злочинною та інші варіанти.

Прихильники такого варіанта вказують, що за рахунок високих штрафів певну протиправну діяльність можна зробити невигідною з економічного погляду. Крім того, вносити певні порушення до адміністративного кодексу є недоцільним, адже юридична особа може заподіяти значно більшу шкоду, аніж фізична особа. Але існує й інший погляд, зокрема, визнання юридичної особи злочинною внаслідок дій керівництва буде несправедливим стосовно рядових працівників, які не мають жодного відношення до злочину. Таким чином, відповідальність юридичних осіб була б колективною, а це суперечить чинному законодавству.